Воєнні конфлікти та геополітична нестабільність здатні докорінно змінювати умови виконання договірних зобов’язань, порушуючи усталені міжнародні логістичні маршрути, строки поставок та економічні розрахунки сторін. Показовим прикладом є обмеження судноплавства через Ормузьку протоку внаслідок загострення воєнно-політичної обстановки, що створює перешкоди для міжнародних перевезень, зумовлює необхідність пошуку альтернативних логістичних рішень та може спричиняти істотне збільшення витрат на виконання договорів.
За таких умов перед учасниками договірних відносин постає принципове питання: чи є наслідки геополітичної кризи підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, чи вони обґрунтовують необхідність перегляду договірних умов? Відповідь потребує належного розмежування двох самостійних правових механізмів – форс-мажору та істотної зміни обставин.
Принципова відмінність цих механізмів полягає у предметі юридичної оцінки та правових наслідках їх застосування. Форс-мажор відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання за умови доведення впливу надзвичайних і невідворотних обставин на можливість його належного виконання. Натомість стаття 652 ЦК України передбачає можливість зміни або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час його укладення, за наявності визначених законом передумов.
Отже, визначальне значення має не лише природа зовнішньої події, а насамперед характер, інтенсивність і тривалість її впливу на конкретне договірне зобов’язання.
Особливість ситуації з Ормузькою протокою полягає в можливій зміні характеру такого впливу в часі. На певному етапі обмеження судноплавства можуть створювати об’єктивні перешкоди для виконання зобов’язання, що потребує оцінки на предмет наявності форс-мажорних обставин. Водночас подальша поява альтернативних маршрутів перевезення не обов’язково означає відновлення первісних умов виконання договору. Збільшення строків доставки, транспортних витрат, страхових платежів та інших економічних обтяжень може істотно змінювати співвідношення майнових інтересів сторін і зумовлювати необхідність оцінки передумов застосування статті 652 ЦК України.
При цьому саме по собі подорожчання виконання договору не є достатньою підставою для його перегляду. Необхідно встановити, чи виходять відповідні наслідки за межі звичайного комерційного ризику, чи могли сторони обґрунтовано передбачити їх на момент укладення договору та чи наявна сукупність установлених законом умов для зміни або розірвання договірних зобов’язань.
Додаткові правові ускладнення можуть виникати у випадках, коли договір передбачає спеціальний порядок документального підтвердження форс-мажорних обставин, однак отримання відповідного документа в іноземній юрисдикції є неможливим або істотно ускладненим. Така ситуація потребує окремої оцінки договірних положень, застосовного права та доступних засобів доказування, але сама по собі не виключає можливості дослідження підстав істотної зміни обставин.
У цих правовідносинах особливого значення набуває незалежна фахова експертиза у формі оцінки відповідності, яка дозволяє здійснити комплексне науково-правниче дослідження юридично значущих обставин, встановити причинно-наслідковий зв’язок між зовнішньою подією та зміною умов виконання договору, оцінити межі комерційного ризику й сформувати обґрунтовані висновки щодо відповідності встановлених обставин передбаченим законодавством критеріям застосування відповідного правового механізму.
Практичне значення належного розмежування форс-мажору та істотної зміни обставин підтверджується досвідом ТОВ «НФЕ»: наслідки обмеження судноплавства через Ормузьку протоку для виконання договірних зобов’язань стали предметом трьох замовлень на проведення незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності.
За результатами проведених в ТОВ «НФЕ» експертиз встановлено відповідність досліджених обставин правовим критеріям істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів і визначення договірних зобов’язань постачальників. Така зміна була зумовлена суттєвим порушенням міжнародних логістичних маршрутів перевезення вантажів, втратою транспортно-логістичного зв’язку із суднами-перевізниками та неможливістю обслуговування контейнеровозів унаслідок їх блокування на рейдовому причалі порту Джабель-Алі (Jebel Ali Port). Зазначені обставини виникли у зв’язку із закриттям та обмеженням судноплавства через Ормузьку протоку на тлі тривалих воєнних атак Ісламської Республіки Іран на Об’єднані Арабські Емірати.
Таким чином, ситуація з обмеженням судноплавства через Ормузьку протоку демонструє, що форс-мажор та істотна зміна обставин не слід розглядати як універсальні або взаємозамінні способи захисту договірних інтересів. Залежно від розвитку фактичних обставин вони можуть набувати значення на різних етапах виконання договору, проте кожен із цих механізмів потребує самостійного правового обґрунтування.
Належна правова кваліфікація обставин, підкріплена результатами незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності, створює доказові передумови для обґрунтованого врегулювання договірних відносин, збереження балансу інтересів сторін та мінімізації ризиків виникнення правових спорів.
