Економіко-правовий аналіз реального кейсу з діяльності підприємства дозволив сформулювати обґрунтовані висновки щодо причин порушення порядку та строків виконання обов’язків платника податку на додану вартість (ПДВ) в умовах електронного адміністрування. 

Встановлено, що ключовими факторами дестабілізації фінансового стану підприємства (надавача послуг), які унеможливили своєчасне виконання податкових зобов’язань, є:

по-перше, значна дебіторська заборгованість отримувача послуг перед надавачем, яка станом на 15 січня 2019 року становила 3 024 408,00 грн (у тому числі ПДВ — 504 068,00 грн), що виникла внаслідок порушення договірних умов щодо своєчасності розрахунків;

по-друге, некоректність договірного регулювання строків оплати, зокрема:

• встановлення умови «не раніше дати реєстрації податкових накладних»; 
• визначення строку оплати «до 30 банківських днів», що фактично еквівалентно приблизно півтора календарним місяцям.

Зазначені обставини не залежать від волі чи дій надавача послуг і виникли попри належне виконання ним договірних зобов’язань. 

Виявлено прямий причинно-наслідковий зв’язок між зазначеними факторами та порушенням строків реєстрації податкових накладних, складених у період з 16 по останній день грудня 2019 року. Реєстрація була здійснена із запізненням на 9 календарних днів — 24 січня 2019 року — всупереч вимогам пункту 200-1.10 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Дефіцит обігових коштів, спричинений несвоєчасними розрахунками з боку контрагента, також вплинув на:

• дотримання строків сплати інших податків і зборів; 
• своєчасність виплати заробітної плати; 
• виконання розрахунків за товари та послуги. 

При цьому підприємство характеризується як сумлінний платник податків, а порушення мають об’єктивно зумовлений характер.

У межах дослідження сформовано комплексне економіко-правове забезпечення аналізу, яке включає:

економічну складову:

• горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності; 
• аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості; 
• розрахункові моделі коригування показників у Єдиному реєстрі податкових накладних

правову складову:

• норми Податкового кодексу України; 
• постанови Кабінету Міністрів України щодо електронного адміністрування ПДВ; 
• договірну документацію; 
• первинні бухгалтерські документи (акти, податкові накладні, квитанції); 
• ділове листування щодо погашення заборгованості; 
• аналітичні звіти щодо розрахунків.

За результатами застосування зазначеного інструментарію встановлено, що саме порушення контрагентом строків розрахунків, підтверджене хронологією дебіторських і кредиторських операцій, спричинило виникнення дебіторської заборгованості, яка, у свою чергу, унеможливила своєчасне виконання податкових обов’язків.

Таким чином, визначальними факторами дестабілізації фінансового стану підприємства є дебіторська заборгованість та недосконалість договірного регулювання строків оплати, що мають прямий вплив на виконання податкових зобов’язань.

Практика підтверджує: не кожне порушення строків виконання податкових обов’язків є наслідком недобросовісності платника. У низці випадків такі порушення мають чітко встановлену економіко-правову природу та підлягають об’єктивному доведенню.

За результатами проведеного економіко-правового аналізу встановлено, що ключовими факторами дестабілізації фінансового стану підприємства є:

• порушення контрагентом строків розрахунків, що призвело до суттєвої дебіторської заборгованості; 
• недосконалість договірних умов, які фактично відтермінують оплату (зокрема, прив’язка до реєстрації податкових накладних та тривалі строки до 30 банківських днів).

Саме ці обставини, незалежні від волі платника, спричинили дефіцит обігових коштів і, як наслідок, — порушення строків реєстрації податкових накладних.

Експертно встановлено прямий причинно-наслідковий зв’язок між:

• виникненням дебіторської заборгованості; 
• фінансовою неспроможністю забезпечити своєчасне виконання податкових обов’язків; 
• порушенням строків, визначених податковим законодавством

Застосування комплексного економіко-правового інструментарію (аналіз фінансової звітності, договірних умов, первинних документів і норм податкового законодавства) дозволяє не лише встановити об’єктивні причини порушень, а й сформувати належну доказову базу для захисту інтересів підприємства.

Експертний висновок у таких ситуаціях є ключовим інструментом доведення відсутності вини платника та мінімізації правових і фінансових ризиків.