Укладаючи договір, сторони повинні усвідомлювати, що стабільність договірних правовідносин може бути порушена непередбачуваними обставинами, які істотно змінюють баланс інтересів сторін та впливають на очікуваний результат виконання зобов’язань. З огляду на об’єктивну неможливість повного прогнозування таких змін, стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає можливість зміни або розірвання договору у разі істотної зміни обставин як механізм захисту інтересів сторін.
Разом з тим, практична реалізація цього механізму є складною, оскільки вимагає доведення сукупності юридично значущих обставин: їх непередбачуваності на момент укладення договору, неможливості усунення, істотного порушення балансу інтересів сторін, а також відсутності покладення відповідного ризику на заінтересовану сторону. Крім того, такі обставини повинні мати зовнішній характер і не залежати від поведінки сторін.
За таких умов ефективним інструментом мінімізації правових ризиків є завчасне врегулювання сторонами у договорі порядку підтвердження істотної зміни обставин результатом незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності (експертним висновком). Для цього, доцільним є передбачення договірної умови про вимоги отримання та використання такого експертного висновку як способу об’єктивного встановлення наявності відповідних обставин та їх впливу на виконання зобов’язань.
При цьому ключове значення в такій договірній умові має не визначення конкретного експерта чи установи, які мають надати такий експертний висновок, а встановлення чітких вимог до суб’єкта експертної діяльності, зокрема: наявність статутних повноважень на надання таких послуг в експертній установі; підтверджена професійна кваліфікація та компетентність її експертів; сертифікація та акредитація відповідно до міжнародних стандартів (ISO 9001, ISO 37001, ISO/IEC 27001, ISO/IEC 17020); а також наявність чинного договору страхування професійної відповідальності.
Саме такий підхід дозволяє забезпечити об’єктивність експертного висновку, підвищити рівень довіри між сторонами та сформувати належну доказову базу для прийняття правомірних рішень у разі виникнення спору.
