Переговорна процедура закупівлі має винятковий характер і за своєю правовою природою істотно відрізняється від конкурентних процедур публічних закупівель. У період дії правового режиму воєнного стану в Україні спостерігається розширення практики застосування неконкурентних процедур закупівель, що зумовлено специфікою суспільних потреб та необхідністю забезпечення безперервного функціонування органів державної влади в умовах кризових обставин.
Комплексний аналіз положень чинного законодавства, судової практики та практичних кейсів свідчить про наявність окремих прогалин і неоднозначностей у визначенні вимог до документального підтвердження підстав застосування неконкурентних процедур. Така правова невизначеність створює ризики неоднакового правозастосування, потенційних зловживань, необґрунтованого витрачання бюджетних коштів, а також ускладнює належний контроль за законністю та обґрунтованістю закупівельних рішень.
У цьому контексті, з урахуванням наявних правових колізій та практичних проблем, ключового значення набуває формування уніфікованого підходу до документального підтвердження підстав для застосування неконкурентних процедур закупівель. Таким інструментом має виступати експертний висновок незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності, підготовлений експертною установою, що має відповідні статутні повноваження, а її фахівці — належну професійну кваліфікацію та компетентність.
Запровадження такого підходу сприятиме підвищенню прозорості закупівельних процедур, зменшенню кількості спорів та формуванню більш передбачуваного правового середовища для всіх учасників закупівельних процесів. Уніфікований механізм експертного встановлення правових підстав дозволить стандартизувати процеси прийняття рішень та посилити рівень довіри між замовниками та суб’єктами господарювання.
Таким чином, експертний висновок незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності є одним із найбільш ефективних інструментів документального встановлення підстав застосування неконкурентних процедур закупівель в умовах чинного правового регулювання.
