| Романовська Л.А., кандидат юридичних наук, директор, головний науковий співробітник у сфері правознавства ТОВ «НФЕ», https://orcid.org/0009-0004-6306-6936 Current issues of science, prospects and challenges: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the IV International Scientific and Theoretical Conference, May 5, 2023. Sydney, Australia: European Scientific Platform. ISBN 979-8-88955-780-7 DOI 10.36074/scientia-05.05.2023 (P. 57-61). | 
Узагальнені тези.
Знання судових експертів визначено в процесуальному законодавстві універсальним терміном «спеціальні знання». Вважаємо, що подібний універсальний термін має визначати знання експертів у різних галузях юридичних наук. Враховуючи, що в теорії держави та права юридична наука як система знань – це наука про закономірності процесу розвитку держави і права та сутність держави і права, вона досліджує їх місце і роль у суспільному житті; згідно запропонованої класифікації система юридичний наук представлена, як: загальні теоретико-історичні юридичні науки, галузеві юридичні науки, комплексні юридичні науки, прикладні юридичні науки, міжнародно-правові юридичні науки. Експерт є обізнаним фахівцем у відповідній галузі юридичних наук, що відповідає науковій спеціальності. Тому, доречно вести мову про такий універсальний термін визначення знань експертів у різних галузях юридичних наук, як: спеціалізовані правові знання.
Спеціалізовані правові знання – це сукупність відомостей спеціалізованого виду, якими володіють експерти (обізнані особи) відповідно до наукової спеціальності в системі юридичних наук, які використовуються для об’єктивного вирішення практичних проблем, що спонукали їх отримання.
З огляду на зазначене вище доцільно зробити висновок, що науково-правова експертиза – це дослідження практичних проблем, що потребують використання спеціалізованих правових знань, і надання за результатами експертного висновку для подальшого прийняття компетентною особою відповідного рішення, у разі потреби для цього спеціалізованих правових знань. Отож, вирішення питання доцільності правового регулювання такого різновиду експертної діяльності в Україні залишається актуальним.
 
 







 
 

