| Заєць О.М., кандидат юридичних наук, головний науковий співробітник у сфері правознавства ТОВ «НФЕ», https://orcid.org/0000-0002-4426-5241 |
Використання деривативних (форвардних) інструментів регламентоване законодавством України та є невіддільною частиною життя сучасної людини, оскільки придбання, утримання та продаж матеріальних активів завжди пов’язані з певними ризиками, які можуть виникнути через економічну ситуацію (коливання цін), політичну кон’юнктуру, валютні курси та інші фактори. Вказані інструменти слугують мінімізації таких ризиків власними силами або їх передання іншій професійній стороні. Одним із таких механізмів і є хеджування, сутність якого полягає у виконанні операції, яка дозволяє учаснику угоди захистити себе від ризиків зміни ціни активу.
Суб’єкти господарювання мають право, відповідно до законодавства України, а саме: Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.07.2021 №585, обрати різні схеми інвестування будівництва та різні способи (механізми) продажу майнових прав (матеріальних активів). Отож, суб’єкт господарювання має законодавчо встановлене право використати такий фінансовий інструмент, як укладання деривативних (форвардних) контрактів, базовим активом, яких є майнові права в Об’єкті будівництва.
Деривативний контракт є форвардом у розумінні Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»; за типом базового активу та наявності зобов’язання щодо передачі базового активу – є іншим змішаним деривативним контрактом, що передбачає можливість за волевиявленням однієї із сторін здійснити заміну зобов’язання щодо передачі базового активу на зобов’язання здійснити розрахунки.
Процес переходу майнових прав на квартиру в новозбудованому Житловому комплексі, від ЗАМОВНИКА до ГРОМАДЯНИНА буде вважатися таким, що здійснено у відповідності до законодавства України з використанням деривативних (форвардних) інструментів та чіткою послідовністю вчинення дій учасниками цього процесу, з дотриманням такої послідовності: (1) Генеральний договір, укладений між ЗАМОВНИКОМ та ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ФІРМОЮ; (2) Деривативний контракт, укладений між ЗАМОВНИКОМ (Емітент/Продавець) та КОМПАНІЄЮ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (Покупець); (3) Договір доручення, укладений між ПОВІРЕНИМ та ГРОМАДЯНИНОМ (Довіритель); (4) Договір купівлі продажу фінансового інструменту, укладений між КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (Продавець) та ГРОМАДЯНИНОМ (Покупець); (5) Платіжне доручення щодо оплати за Договором купівлі-продажу фінансового інструменту, платник: ГРОМАДЯНИН; (6) Договір купівлі продажу майнових прав, укладений між ЗАМОВНИКОМ (Продавець) та ГРОМАДЯНИНОМ (Покупець); (7) Платіжне доручення щодо оплати за Договором купівлі продажу майнових прав, платник: ГРОМАДЯНИН.
Протягом чинності процесу переходу майнових прав на квартиру в новозбудованому Житловому комплексі, зміна ціни (вартості) квартири не спостерігається. Цим пояснюється перевага купівлі-продажу квартири в новобудові через механізм форвардних контрактів, в якому продаж права на придбання у майбутньому майнових прав на квартиру чи самої квартири відбувається за певною фіксованою ціною, яку забудовник формує самостійно та фіксує її в механізмі форвардних контрактів.
