| Романовська Л.А., кандидат юридичних наук, директор, головний науковий співробітник у сфері правознавства ТОВ «НФЕ», https://orcid.org/0009-0004-6306-6936 Зміни у корпоративному законодавстві в період дії правового режиму воєнного стану в Україні [текст]: Збірник наукових праць за матеріалами XX Міжнародної науково-практичної конференції (30 вересня 2022 року, м. Івано-Франківськ) / НДІ приватного права і підприємництва імені акад. Ф. Г. Бурчака НАПрН України; за ред. д-ра юрид. наук В. А. Васильєвої. Івано-Франківськ, 2022, 150c. (C.91-95). |
Узагальнені тези.
Принцип диспозитивності в цивільному праві надає підстави для здійснення цивільних прав у межах добросовісності й розумності дій носія прав і цьому сприяти можуть результати науково-правової експертизи чи комплексної наукової експертизи. Зауважимо, експертний висновок науково-правової експертизи, а у разі доцільності – комплексної наукової експертизи, має практичне застосування, він надається для прийняття компетентною особою відповідного рішення з урахуванням обґрунтувань і висновків у разі потреби для цього знань експертів у відповідних галузях юридичних наук. Тобто, зобов’язальна сторона, отримавши експертний висновок (незалежну фахову точку зору щодо обґрунтування та доведення істотної зміни обставин у відповідній практичній ситуації як вмотивовану підставу), враховуючи принцип диспозитивності та свободи договору, з метою збалансування майнових інтересів сторін, порушених непередбачуваним виникненням істотної зміни обставин, ініціює (вимагає) внесення змін до договору.
